Гравілат не належить до тих рослин, що миттєво привертають увагу на полиці садового центру, але варто посадити його в саду – і він починає грати зовсім іншими фарбами. Його теплі відтінки, м’які лінії листя та невимушена природність поступово формують атмосферу живого, дихаючого квітника. І що цікаво – з кожним роком він стає лише красивішим.
Загальний опис про гравілат
Гравілат (Geum) – багаторічна трав’яниста рослина з родини Розові. Так, саме з тієї родини, до якої належать троянди, перстач і навіть суниця. У природі його можна зустріти на луках, узліссях, біля водойм – тобто в місцях із помірною вологістю та добрим освітленням.
У культурі найчастіше вирощують гібридні декоративні форми. Висота рослини коливається від 30 до 70 сантиметрів, залежно від сорту. Прикоренева розетка листя щільна, акуратна, з глибокими вирізами. Квітконоси піднімаються над кущем легко й витончено, ніби трохи коливаються на вітрі.
Серед популярних видів в Україні найчастіше зустрічаються:
Гравілат чилійський
Гравілат річковий
Гравілат міський
Гравілат май тай
Гравілат жовтий
Саме гібридні форми сьогодні найпоширеніші в декоративному садівництві – вони мають більш яскраве й тривале цвітіння.
Біологічні та декоративні властивості
Гравілат має добре розвинене кореневище. Завдяки цьому він швидко адаптується після пересадки й легко переносить поділ. Листя залишається декоративним протягом усього сезону – навіть після завершення цвітіння кущ не втрачає привабливості.
Цвітіння зазвичай починається у травні й триває до липня. У деяких сортів можливе повторне цвітіння наприкінці літа – за умови правильної обрізки. Квітки гравілату невеликі, чашоподібні або напівмахрові, але їхній колір – від насиченого жовтого до глибокого червоного – створює враження тепла в саду.
Важливо! Гравілат не любить загущення. Якщо кущі ростуть занадто щільно, циркуляція повітря порушується, і це може спричинити грибкові проблеми.
Як правильно садити гравілат
Для посадки варто обирати добре освітлену ділянку або легку напівтінь. У глибокій тіні рослина витягується й цвіте значно слабше. Ґрунт має бути пухким, родючим, без застою води.
Перед посадкою землю перекопують на глибину близько 30 сантиметрів. Якщо ґрунт важкий, додають пісок і компост. Саджанці висаджують так, щоб точка росту залишалася на рівні поверхні – заглиблення небезпечне.
Відстань між рослинами залишають приблизно 30 сантиметрів. З роками гравілат розростається, і йому потрібен простір.
Після посадки кущ рясно поливають і мульчують – це допоможе зберегти вологу.
Розмноження рослини
Найпростіший спосіб – поділ куща. Роблять це ранньою весною або після завершення цвітіння. Кущ викопують обережно, щоб не пошкодити кореневу систему, і розділяють на частини з кількома бруньками відновлення.
Розмноження гравілат з насіння
Гравілат можна виростити з насіння, але цей спосіб більше підходить для видових форм, ніж для гібридів, адже сортові ознаки можуть не зберегтися.
Насіння висівають:
- навесні – у березні – квітні на розсаду;
- або відразу у відкритий грунт у травні;
- можливий і підзимовий посів.
Ґрунт має бути легким і вологим. Насіння заглиблюють мінімально – приблизно на 0,5 – 1 см. Сходи з’являються через 2 – 3 тижні.
Важливо! При вирощуванні з насіння гравілат зазвичай зацвітає на другий рік, хоча при ранньому посіві іноді може порадувати квітами вже в перший сезон.
Розсадний спосіб дає більш надійний результат і дозволяє контролювати розвиток молодих рослин.
Догляд і підживлення гравілату
Гравілат не належить до примхливих рослин, але уважність до деталей робить його цвітіння значно ряснішим і тривалішим. Основний догляд полягає в помірному поливі, періодичному розпушуванні ґрунту та видаленні зів’ялих квітконосів.
Поливати рослину потрібно регулярно, особливо в період активного росту та цвітіння. Ґрунт має залишатися злегка вологим, але без застою води. Надмірна сирість – головний ворог гравілату, адже вона провокує загнивання коренів.
Щодо підживлення, то достатньо двох-трьох внесень за сезон. Навесні, коли рослина прокидається, доцільно внести комплексне мінеральне добриво або добре перепрілий компост. Перед початком бутонізації корисним буде фосфорно-калійне підживлення – воно сприяє формуванню більш яскравих і численних квітів.
Після першої хвилі цвітіння можна додатково підживити рослину невеликою дозою добрива, щоб підтримати її сили для повторного цвітіння.
Важливо! Не варто зловживати азотними добривами – надлишок азоту стимулює ріст листя, але зменшує кількість бутонів.
Обрізка
Після першої хвилі цвітіння варто обрізати квітконоси майже до основи. Це стимулює повторне утворення бутонів. Навесні доцільно внести комплексне добриво, а перед цвітінням – підживити фосфорно-калійними препаратами.
Шкідники та захворювання гравілату
За правильних умов гравілат хворіє рідко. Проте інколи проблеми виникають.
| шкідники, хвороби | Симптоми | Причини появи | Що відбувається з рослиною | Як діяти |
| Борошниста роса | Білий, ніби борошнистий наліт на листках | Тривала волога погода, загущені посадки | Листя жовтіє, згортається, рослина слабшає | Обробка фунгіцидами, прорідження кущів |
| Коренева гниль | В’янення навіть при вологому ґрунті, темні корені | Застій води, поганий дренаж | Повільна загибель куща | Видалення уражених частин, покращення дренажу |
| Попелиця | Скручені молоді листки, липкий наліт | Сухе тепле повітря | Ослаблення росту, деформація пагонів | Інсектициди або мильний розчин |
| Слимаки | Дірки в листі, слизові сліди | Надмірна вологість | Втрата декоративності | Механічний збір, пастки |
| Павутинний кліщ | Тонка павутинка, світлі крапки на листі | Спека та сухість | Передчасне висихання листя | Акарициди, підвищення вологості |
Захист від морозів
Більшість сортів гравілату добре переносять зиму й витримують морози до – 25 °C без спеціального укриття. Дорослі, добре вкорінені кущі зазвичай зимують без проблем, особливо якщо зима сніжна.
У регіонах із малосніжними або різкими морозами молоді рослини краще замульчувати шаром торфу, компосту чи сухого листя. Це захистить кореневу систему від промерзання та різких перепадів температур.
Важливо! Навесні укриття потрібно зняти вчасно, щоб кущі не випріли під шаром мульчі.
Що варто пам’ятати садівнику
- Не садіть гравілат у низинах. Навіть якщо ділянка здається зручною, застій води після дощу може швидко знищити коріння.
- Не розміщуйте кущі занадто щільно. Коли повітря не циркулює, листя довше залишається вологим, і ризик хвороб зростає.
- Під час пересадки слідкуйте, щоб точка росту не опинилася під шаром ґрунту. Заглиблення часто закінчується підгниванням і повільним в’яненням куща.
- Не тримайте один і той самий кущ на місці десятиліттями. Через 3 – 4 роки центр починає рідшати, і рослина вже не виглядає так охайно, як раніше.
- У перший рік не «перегодовуйте» гравілат. Бажання допомогти іноді шкодить – надлишок добрив дає багато листя, але послаблює коріння.
- Якщо важливо зберегти сорт таким, яким ви його купили, краще розмножувати поділом. Насіння не завжди повторює материнські ознаки.
- Продумуйте розташування заздалегідь: квітконоси піднімаються вище листя, тому гравілат виглядає найкраще на передньому або середньому плані, де його не перекриють інші рослини.
Це прості речі, але саме вони визначають, чи буде гравілат виглядати охайним і рясно квітучим, чи поступово втратить форму. Садівництво складається з дрібниць – і гравілат це добре підтверджує.
