Календула, або нагідки лікарські (Calendula officinalis L.), – однорічна трав’яниста рослина родини айстрових, яку вирощують як декоративну та лікарську культуру. У медицині використовують переважно висушені квіткові кошики, з яких виготовляють настої, екстракти, мазі та інші засоби. Найкраще вивчене застосування календули пов’язане з незначними запаленнями шкіри, поверхневими ушкодженнями, а також запальними станами ротової порожнини та горла.
Що таке календула (нагідки)
Календула лікарська належить до роду Calendula. Рослина формує прямостояче розгалужене стебло, чергові листки та поодинокі суцвіття-кошики. У культурі вирощують сорти з жовтими, помаранчевими та червонувато-помаранчевими квітками. Лікарською сировиною є переважно квітки та квіткові кошики.
Квіти нагідків – зовнішній вигляд і опис рослини
Висота календули зазвичай становить близько 20 – 70 см залежно від сорту та умов вирощування. Нижні листки більші та видовжені, верхні – менші й сидячі. Суцвіття складається з крайових язичкових і центральних трубчастих квіток.
Для заготівлі квіткові кошики збирають у період повного розкриття. Сировину сушать у затіненому, сухому та добре вентильованому місці. Для лікарських цілей краще використовувати аптечну сировину зі стандартизованими вимогами до якості.
Хімічний склад та активні речовини
Квітки календули містять каротиноїди, флавоноїди, тритерпенові сполуки, сапоніни, полісахариди, фенольні кислоти, ефірну олію та інші біологічно активні речовини. Каротиноїди значною мірою визначають характерне жовте та помаранчеве забарвлення суцвіть.
Фармакологічні властивості екстрактів пов’язують із комплексною дією різних компонентів. Склад і концентрація активних речовин залежать від сорту рослини, способу заготівлі та технології виготовлення препарату.
Календула: лікувальні властивості та сфери застосування
Нагідки належать до лікарських рослин із традиційним медичним застосуванням. Найбільш обґрунтованими напрямами є місцеве використання при незначних запаленнях шкіри, дрібних ранах та подразненнях слизової оболонки рота і горла. Частина інших способів застосування походить із фітотерапії та має обмеженішу клінічну доказову базу.
Протизапальна та антисептична дія
Екстракти календули демонструють протизапальну та антимікробну активність у лабораторних дослідженнях. Препарати з квіток застосовують зовнішньо при невеликих подразненнях шкіри та для полоскань ротової порожнини і горла.
Важливо! Календула не замінює антибіотики, противірусні препарати або інше специфічне лікування інфекцій. При вираженому запаленні, гнійних процесах або погіршенні стану потрібна медична діагностика.
Загоєння ран і шкірних пошкоджень
Засоби з календулою використовують для догляду за поверхневими ранами, саднами та подразненою шкірою. Дослідження окремих стандартизованих екстрактів показують можливий позитивний вплив на епітелізацію та формування грануляційної тканини. Результати залежать від типу ушкодження та складу препарату.
Нагідки підходять переважно для незначних пошкоджень. Глибокі рани, значні опіки, виразки, сильна кровотеча, набряк, гній або підвищення температури потребують огляду лікаря.
Дія на травну систему
Настої квіток календули традиційно застосовують при деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту та жовчовивідних шляхів. В інструкціях до окремих зареєстрованих в Україні лікарських засобів із нагідок внутрішнє застосування передбачене у складі комплексної терапії при гастритах, колітах, ентероколітах та деяких інших станах.
Клінічна доказова база внутрішнього застосування календули слабша, ніж для місцевого використання. Настій не повинен замінювати лікування виразкової хвороби, захворювань печінки, жовчного міхура або кишечника.
Застосування при застудних захворюваннях
Рослина не лікує вірусну інфекцію та не усуває її причину. Настій квіток застосовують переважно місцево для полоскань при незначному подразненні або запаленні слизової оболонки рота і горла.
При високій температурі, сильному болю в горлі, утрудненому ковтанні, задишці або тривалих симптомах необхідно встановити причину захворювання. Використання календули в таких випадках може бути лише допоміжним.
Календула в гінекології
У клінічних дослідженнях вивчали вагінальні препарати з екстрактом Calendula officinalis при кандидозі та бактеріальному вагінозі. Окремі дослідження показали позитивні результати, але їх недостатньо для рекомендації самолікування гінекологічних інфекцій календулою.
Домашні спринцювання настоєм нагідків не є стандартним методом лікування та можуть впливати на нормальну вагінальну мікрофлору. При свербежі, нетипових виділеннях, болю або неприємному запаху потрібні огляд і діагностика.
Чай з календули
Чаєм з календули зазвичай називають водний настій висушених квіток. Його концентрація та схема застосування залежать від того, чи використовується рослина як трав’яний напій або як лікарська сировина. Для лікувального застосування потрібно орієнтуватися на інструкцію конкретного аптечного препарату.
Від чого допомагає чай з нагідків
У фітотерапії настій використовують переважно при легких порушеннях травлення та як допоміжний засіб при окремих запальних станах. Для ротової порожнини і горла настій частіше застосовують у вигляді полоскань.
Надійних доказів того, що чай із календули самостійно лікує інфекції, виразкову хворобу, захворювання печінки або інші серйозні патології, немає.
Як заварювати календулу правильно
Для аптечної сировини спосіб приготування визначається інструкцією виробника. Один із поширених варіантів передбачає використання приблизно 1 столової ложки квіток на 200 мл гарячої кип’яченої води. Настій нагрівають на водяній бані близько 15 хвилин, охолоджують, проціджують і доводять кип’яченою водою до початкового об’єму.
Фільтр-пакети зазвичай заливають окропом і настоюють приблизно 15 хвилин. Точна кількість пакетів та об’єм води повинні відповідати інструкції конкретного препарату.
Як пити календулу – дозування та схема прийому
Для деяких зареєстрованих в Україні препаратів нагідок дорослим і підліткам від 14 років вказують по 1/3 склянки теплого настою 3 рази на добу за 15 – 20 хвилин до їди. Для дітей дозування визначається віком та інструкцією конкретного засобу.
Цю схему не можна автоматично застосовувати до будь-якої сушеної календули або концентрованого екстракту. Тривалість лікувального прийому також залежить від препарату та причини його використання.
Протипоказання чаю з календули
Основним протипоказанням є підвищена чутливість до календули та компонентів препарату. Обережність потрібна людям з алергією на представників родини айстрових.
Під час вагітності та грудного вигодовування лікарські настої застосовують після консультації з лікарем. Для дітей потрібно дотримуватися вікових обмежень конкретного препарату.
Кому не варто вживати календулу
Внутрішнє застосування не підходить людям, у яких раніше виникали алергічні реакції на календулу. Вікові обмеження можуть відрізнятися залежно від виробника та лікарської форми.
Людям із хронічними захворюваннями, які постійно приймають лікарські препарати, тривалий прийом концентрованих настоїв або екстрактів потрібно погодити з лікарем або фармацевтом.
Побічні ефекти та алергічні реакції
Основні небажані реакції пов’язані з гіперчутливістю. Можливі почервоніння шкіри, свербіж, висип, контактний дерматит та інші алергічні прояви.
При появі набряку, утрудненого дихання або швидкому поширенні висипу застосування припиняють і звертаються по медичну допомогу. При внутрішньому прийомі не потрібно перевищувати дозування, зазначене в інструкції лікарського засобу.
