Дельфініум легко впізнати за високими квітконосами, вкритими десятками синіх, блакитних, фіолетових, білих або рожевих квіток. У саду його висаджують на задньому плані квітників, уздовж огорож, у міксбордерах і вирощують для зрізування.
Загальна інформація про квітку
Дельфініум, або дельфіній, належить до родини Жовтецевих. Рід об’єднує однорічні, дворічні та багаторічні рослини, хоча в садах найчастіше вирощують саме багаторічні форми та численні гібриди.
Кущ формує прямі міцні стебла з глибоко розсіченим листям. На верхівках розвиваються довгі суцвіття, іноді завдовжки кілька десятків сантиметрів. Висота залежить від сорту: компактні рослини виростають приблизно до 50–70 см, а високорослі можуть перевищувати 2 м.
Високі квіти бажано підв’язувати. Важке суцвіття після дощу створює значне навантаження на стебло, тому без опори воно нерідко ламається.
Забарвлення квіток дуже різноманітне. Квіти дельфініум мають сині та фіолетові відтінки, але селекційні сорти можуть бути білими, рожевими та двоколірними. Квітки бувають простими, напівмахровими або махровими.
Важливо! Усі частини дельфініуму містять токсичні речовини. Під час поділу куща, обрізки та роботи з насінням краще користуватися рукавичками.
Біологічні та декоративні особливості дельфініуму
Навесні багаторічний дельфініум відростає від кореневої шийки. Спочатку з’являється листя, а потім швидко витягуються квітконоси. Основне цвітіння зазвичай припадає на початок і середину літа.
Після першої хвилі цвітіння відцвілі квітконоси можна зрізати. За сприятливої погоди та достатнього живлення рослина здатна сформувати нові пагони й повторно зацвісти наприкінці літа. Друге цвітіння, як правило, менш рясне.
Дельфініум любить сонце, але в дуже спекотних регіонах йому корисне легке притінення в другій половині дня. Ґрунт потрібний родючий, пухкий і водопроникний. Коренева система погано переносить тривале перезволоження.
Особливо уважно вибирають місце для високорослих сортів. На відкритій ділянці з постійним сильним вітром навіть підв’язані квітконоси можуть пошкоджуватися.
Популярні види
Дельфініум гіацинтовий — декоративна садова форма з щільними суцвіттями та махровими або напівмахровими квітками, які за будовою нагадують суцвіття гіацинта.
Дельфініум новозеландський — група високорослих багаторічних гібридів переважно на основі Delphinium elatum, відома міцними стеблами, великими густими суцвіттями та широкою гамою забарвлень.
Посадка дельфініуму
Для посадки підходить весна або початок осені. Осінню роботу проводять із таким розрахунком, щоб до стійких морозів залишилося достатньо часу для вкорінення.
Ґрунт готують заздалегідь. Ділянку перекопують, видаляють коріння багаторічних бур’янів і додають добре перепрілий компост або перегній. На важкій глинистій землі особливу увагу приділяють відведенню зайвої води.
Як правильно садити дельфініум
Посадкову яму роблять ширшою за кореневу систему саджанця. Корені розправляють, засипають землею та обережно ущільнюють ґрунт навколо рослини.
Коренева шийка повинна залишатися приблизно на рівні поверхні землі. Сильно заглиблювати її не потрібно: у сирому ґрунті це збільшує ризик загнивання.
Середньорослі дельфініуми зазвичай висаджують на відстані близько 40–50 см. Для великих сортів залишають більше місця. Щільна посадка погіршує провітрювання й створює сприятливі умови для розвитку грибкових інфекцій.
Після висаджування кущ добре поливають. Поверхню можна замульчувати компостом або іншим органічним матеріалом, залишаючи невелику вільну ділянку безпосередньо біля кореневої шийки.
Розмноження
Найчастіше рослину розмножують насінням, поділом дорослого куща або прикореневими живцями.
Розмноження дельфініуму насінням
Вирощування з насіння підходить насамперед для видових рослин та сортосумішей. У гібридів потомство може відрізнятися від материнського куща за висотою, забарвленням і формою квіток. Свіже насіння зазвичай має кращу схожість.
Коли сіяти дельфініум у відкритий ґрунт
Дельфініум у відкритий ґрунт сіють:
- восени — у жовтні–листопаді, під зиму;
- навесні — у квітні–травні, коли ґрунт прогріється і мине ризик сильних заморозків.
Осінній посів часто дає кращу схожість завдяки природній стратифікації насіння.
Розмноження дельфініуму поділом куща
Поділ куща дає можливість зберегти сортові ознаки. Роботу зручно проводити навесні, коли починається активний ріст. Викопане кореневище ділять на частини так, щоб кожна мала здорові корені та бруньки відновлення.
Старі кущі поступово втрачають декоративність, тому через кілька років їх корисно омолоджувати. Ослаблену центральну частину при цьому не залишають.
Розмноження дельфініуму живцями
Для живцювання використовують молоді прикореневі пагони завдовжки приблизно 8–10 см. Їх висаджують у легкий вологий субстрат і утримують до появи власної кореневої системи.
Догляд за дельфініумом
Полив і проріджування куща
Дельфініум не любить постійно сухого ґрунту, особливо під час активного росту і формування суцвіть. Поливають його під корінь, промочуючи землю на достатню глибину. Часті поверхневі поливи менш ефективні.
Коли навесні пагони підростуть приблизно до 20–30 см, кущ можна прорідити. Найслабші стебла видаляють, залишаючи кілька добре розвинених. У результаті рослина краще провітрюється, а залишені квітконоси формують більші суцвіття.
Опори встановлюють заздалегідь, а не після того, як стебла почнуть нахилятися. Підв’язку роблять у кількох місцях, особливо у високих сортів.
Підживлення дельфініуму
Навесні рослині потрібне живлення для активного відростання. На родючій ділянці часто достатньо шару компосту або помірної кількості комплексного добрива.
Перед бутонізацією дельфініуму потрібні фосфор і калій. Азот також необхідний, але його надлишок небажаний. Перегодовані азотом рослини формують багато м’якого листя, гірше тримають важкі квітконоси та стають більш уразливими до деяких захворювань.
Після першого цвітіння кущ можна підживити повторно, якщо планується друга хвиля бутонізації.
Обрізка дельфініуму
Після завершення основного цвітіння квітконоси зрізають. Якщо насіння не потрібне, немає сенсу залишати рослину витрачати ресурси на його дозрівання.
Своєчасне видалення відцвілих суцвіть може стимулювати появу нових пагонів. За теплої погоди вони іноді зацвітають ще раз до осені.
Наприкінці сезону надземна частина поступово відмирає. Сухі стебла зрізають, а залишки прибирають із квітника. Особливо це потрібно робити після захворювань, щоб інфіковане листя не залишалося біля куща.
Хвороби та шкідники дельфініуму
| шкідники, хвороби | Як проявляється | Що робити |
|---|---|---|
| Слимаки | Пошкоджують молоді пагони й листя | Регулярно оглядати рослини, прибирати місця укриття шкідників, за потреби використовувати дозволені засоби |
| Попелиця | Молоді пагони деформуються, на них помітні колонії комах | Видалити сильно уражені частини, застосувати відповідний біологічний або інсектицидний препарат |
| Борошниста роса | На листі з’являється світлий борошнистий наліт | Покращити провітрювання, видалити уражене листя, контролювати режим поливу |
| Чорна плямистість | На листі та стеблах утворюються темні плями | Видалити хворі частини, не змочувати листя під час поливу, сильно уражені рослини прибрати |
| Сіра гниль | Тканини розм’якшуються, з’являється сірий наліт | Зменшити надлишкову вологість, прорідити посадки, видалити уражені частини |
| Гниль кореневої шийки | Пагони в’януть, основа темніє та загниває | Перевірити дренаж, скоротити перезволоження, уражені тканини видалити |
| Вірусні інфекції | Мозаїка, деформація листя та пагонів | Хворий кущ видалити, оскільки ефективного лікування вірусних хвороб немає |
Найчастіше проблеми виникають у загущених посадках із поганим рухом повітря або на ділянках, де вода довго затримується біля коренів. Тому правильне місце посадки часто має не менше значення, ніж подальші обробки.
Захист дельфініуму від морозів
Багаторічні садові дельфініуми досить зимостійкі й у більшості випадків нормально зимують у відкритому ґрунті. Для дорослого куща небезпечнішим може виявитися зимове перезволоження, ніж сам мороз.
Після відмирання надземної частини землю навколо рослини можна прикрити шаром компосту або сухої мульчі. Молоді посадки в холодних регіонах захищають ретельніше.
З контейнерними рослинами ситуація інша. Земля в горщику промерзає швидше, тому ємності утеплюють або переносять у захищене холодне приміщення.
Що варто пам’ятати садівнику
Дельфініум може багато років рости на одному місці, але з віком середина куща поступово слабшає. Якщо квітконосів стало менше, вони дрібнішають, а навесні з’являється багато тонких пагонів, рослині потрібне омолодження.
Не варто чекати початку цвітіння, щоб встановити опори. Підв’язаний заздалегідь кущ краще переносить вітер і сильний дощ, а стебла не травмуються під час пізнього встановлення кілків.
Особливо уважно потрібно стежити за вологістю. Дельфініуму потрібна вода під час активного росту, проте заболочений ґрунт для нього неприйнятний. Якщо вода після дощу довго стоїть біля основи куща, рослину краще пересадити або поліпшити дренування ділянки.
Важливо! Найстабільніше дельфініум росте на сонячному, захищеному від сильного вітру місці з родючим і водопроникним ґрунтом. Навіть регулярні підживлення та ретельний догляд не компенсують постійного застою води або густої тіні.
