Ромашка лікарська — однорічна трав’яниста рослина з родини айстрових. Її використовують як лікарську сировину, декоративну польову рослину і компонент домашніх настоїв. Найбільшу цінність мають квіткові кошики, зібрані на початку цвітіння і правильно висушені.
Ромашка лікарська: опис рослини та як вона виглядає
Ромашка лікарська також відома як ромашка аптечна, ромашка обідрана, хамоміла, Matricaria chamomilla або Matricaria recutita. Це невисока однорічна рослина з тонким стрижневим коренем, прямим або розгалуженим стеблом і характерним ароматом. Зазвичай висота рослини становить 15–50 см. Розмір залежить від ґрунту, вологості, освітлення і густоти росту. Стебло у рослини тонке, ребристе, розгалужене, часто порожнисте всередині. Листки чергові, сидячі, сильно розсічені на вузькі лінійні частки. Через таку будову листя виглядає ажурним.
У ботанічному описі його визначають як двічі або тричі перисторозсічене. Суцвіття квітки — це кошик. По краю розміщені білі язичкові квітки, у центрі — жовті трубчасті квітки. Після розкривання кошика біла крайова частина поступово відхиляється донизу. Жовта середина стає більш опуклою. Ромашка лікарська цвіте з кінця весни до літа. У сприятливих умовах цвітіння може тривати довше. Рослина трапляється на відкритих ділянках, узбіччях, луках, полях, біля садиб, у садах і на городах. Для лікарських цілей її також вирощують у культурі.
Важливо! Не кожна рослина з білими пелюстками і жовтою серединою є ромашкою лікарською. У садах і на луках ростуть інші види, схожі зовні. Вони не завжди мають такі самі властивості й не використовуються як аптечна сировина.
Квіти ромашки аптечної: як відрізнити справжню лікарську рослину
Квіти ромашки аптечної відрізняються будовою кошика. Головна ознака — порожнисте конічне квітколоже. Якщо розрізати кошик уздовж, у справжньої лікарської ромашки середина буде порожнистою всередині. У багатьох схожих видів квітколоже щільне. Ще одна ознака — сильний характерний запах. У ромашки лікарської він помітний при розтиранні квітки або листя. У декоративних ромашок, ромену та деяких інших схожих рослин аромат слабший або інший. Тому визначати рослину лише за білими пелюстками не варто.
Білі крайові квітки з часом відгинаються вниз. Жовта середина стає опуклою і витягнутою. У молодих кошиках ця ознака менш помітна. Для точнішого визначення краще дивитися на кілька рослин у різній фазі цвітіння. Для заготівлі збирають не всю надземну частину, а переважно квіткові кошики. Найкращий час — початок цвітіння, коли білі крайові квітки розміщені горизонтально або тільки починають відгинатися. Перестиглі кошики під час сушіння легко осипаються. Така сировина має нижчу якість.
Основні корисні властивості ромашки
Корисні властивості квітки пов’язані з ефірною олією, флавоноїдами, кумаринами, органічними кислотами, слизовими речовинами та іншими біологічно активними сполуками. У складі сировини містяться компоненти, які мають протизапальну, спазмолітичну, пом’якшувальну і легку антисептичну дію. Ромашку використовують як допоміжний засіб при легких функціональних порушеннях травлення, подразненні слизових оболонок, дискомфорті в горлі, незначних запальних процесах шкіри.
Її також додають у збори, косметичні засоби, ополіскувачі, ванночки і компреси. Найчастіше рослину застосовують у вигляді настою. Сухі квітки заливають гарячою водою, настоюють і використовують внутрішньо або зовнішньо. Концентрація, тривалість настоювання і спосіб застосування залежать від мети використання. До основних напрямів застосування ромашки належать:
- підтримка травлення при легкому дискомфорті;
- полоскання рота і горла;
- зовнішні обробки шкіри;
- компреси і примочки;
- ванночки для шкіри;
- догляд за волоссям і шкірою голови;
- вечірні трав’яні чаї у помірній кількості.
Важливо! Ромашка лікарська не замінює медичне лікування. При сильному болю, високій температурі, алергічній реакції, гнійному запаленні, тривалих симптомах або погіршенні стану потрібно звернутися до лікаря.
Ромашка аптечна: лікувальні властивості для організму
Ромашка аптечна має найбільше значення як рослина для м’якої підтримки слизових оболонок, шкіри, травної системи і нервового розслаблення. У медичній і народній практиці її використовують переважно як настій із сухих квіток. Дія залежить від якості сировини, дозування, тривалості використання і стану організму. Квітки містять ефірну олію, яка формується в суцвіттях. При правильному сушінні сировина зберігає аромат і частину активних речовин. Якщо квітки пересушені при надто високій температурі або зберігалися у вологому місці, якість знижується.
Ромашка для травлення
Ромашку застосовують при легкому дискомфорті в шлунку і кишківнику, здутті, спазмах, відчутті важкості після їжі. Її дія пов’язана з помірним спазмолітичним і протизапальним ефектом. Настій ромашки може входити до складу трав’яних зборів для травлення. При функціональних скаргах її використовують короткими курсами.
Її не варто вживати як єдиний засіб при різкому болю, блюванні, крові в калі, сильній діареї, підозрі на отруєння або гострий запальний процес. Такі симптоми потребують медичної діагностики. Для травлення важлива помірна концентрація настою. Надто міцний настій може подразнювати слизову або викликати небажану реакцію у чутливих людей. Якщо після прийому з’являється нудота, висип, свербіж або погіршення самопочуття, використання припиняють.
Ромашка при застуді та болю в горлі
Ромашку використовують для полоскання горла і ротової порожнини при легкому подразненні, першінні, дискомфорті слизової. Настій допомагає механічно зволожити слизову, змити частину нальоту і зменшити відчуття сухості. Полоскання не замінює лікування інфекції, якщо вона має бактеріальну або вірусну природу.
При застуді ромашковий чай іноді використовують як теплий напій. Він може бути частиною питного режиму, якщо немає алергії та протипоказань. Температура напою має бути теплою, не гарячою, щоб не подразнювати слизову оболонку горла. При високій температурі, утрудненому диханні, сильному болю в горлі, гнійних нальотах, збільшених лімфовузлах або симптомах, що тривають довше кількох днів, потрібна консультація лікаря. Ромашка в таких випадках може бути лише допоміжним засобом після уточнення причини симптомів.
Ромашка для нервової системи та сну
Ромашку часто використовують у вечірніх трав’яних чаях. Вона має м’яку заспокійливу дію і може допомагати при напруженні, якщо проблема не пов’язана з тяжкими розладами сну або нервової системи. Ефект зазвичай помірний і залежить від індивідуальної реакції. Настій ромашки не є снодійним препаратом. Він не має замінювати лікування безсоння, тривожних розладів або інших станів, які потребують медичної допомоги. Якщо порушення сну тривають довго, потрібно шукати причину, а не постійно збільшувати кількість трав’яних засобів. Для вечірнього застосування її вживають у невеликій кількості. Людям, які приймають седативні препарати або інші ліки, краще узгодити регулярне використання ромашки з лікарем.
Ромашка для шкіри
Ромашку застосовують зовнішньо для примочок, компресів, ванночок, ополіскування і догляду за подразненою шкірою. Настій може зменшувати відчуття сухості, стягнення і легкого подразнення. Його використовують для обличчя, рук, шкіри голови, ділянок після легкого подразнення. Для шкіри важлива чистота настою. Його готують у чистому посуді й використовують свіжим. Зберігати готовий настій довго не варто, бо у водному середовищі швидко змінюється мікробіологічна якість. Ромашка може викликати контактну алергію. Перед використанням на великій ділянці шкіри бажано перевірити реакцію на невеликій зоні. Якщо з’являється почервоніння, свербіж, печіння або висип, засіб змивають і більше не застосовують.
Як застосовують ромашку лікарську
Ромашку лікарську застосовують у вигляді настою, чаю, відвару, компресів, полоскань, ванночок і косметичних засобів. Найпоширеніший варіант — водний настій із сухих квіткових кошиків. Для внутрішнього використання беруть аптечну сировину або якісно висушені квітки, зібрані в чистій місцевості. Для приготування настою сухі квітки заливають гарячою водою і настоюють під кришкою. Потім рідину проціджують.
Для полоскань і зовнішнього застосування настій має бути теплим або кімнатної температури. Сировину ромашки зберігають у сухому темному місці, у паперовому пакеті, полотняному мішечку або скляній банці з кришкою. Волога, пряме сонце і сторонні запахи погіршують якість. Якщо квітки втратили аромат, змінили колір, злежалися або мають запах плісняви, використовувати їх не потрібно.
Важливо! Для внутрішнього застосування не варто використовувати декоративні садові ромашки або рослини, зібрані біля доріг, промислових зон, смітників і оброблених хімікатами ділянок. Для лікувальних цілей безпечніше брати аптечну сировину з контрольованою якістю.
Кому не можна використовувати ромашку
Ромашку не можна використовувати людям з алергією на цю рослину або інші представники родини айстрових. До цієї родини належать амброзія, полин, айстра, хризантема, календула та інші рослини. У чутливих людей можлива перехресна алергічна реакція. Обережність потрібна під час вагітності, грудного вигодовування, у дитячому віці, при хронічних захворюваннях і регулярному прийомі ліків.
Ромашка може взаємодіяти з деякими препаратами або посилювати індивідуальну чутливість. У таких випадках краще узгодити застосування з лікарем. Не варто використовувати ромашку внутрішньо у великих кількостях або тривалими курсами без потреби. Надмірне вживання може викликати нудоту, слабкість, алергічні прояви або інші небажані реакції. Трав’яний засіб також має обмеження, навіть якщо вважається м’яким. Ромашку не застосовують на відкриті глибокі рани, гнійні ураження, великі пошкодження шкіри, опіки значної площі або гострі шкірні інфекції без медичного огляду.
